Проаналізовано дискурс "опис природи" (ОП) у романах англійських письменників XVIII - початку XX ст. у аспекті синхронії та діахронії. Відзначено, що головними функціями описового дискурсу є когнітивна, художньо-естетична, морально-філософська, які вводять у художній твір додаткову просторово-часову інформацію. Визначено основні вербальні й екстравербальні компоненти дискурсу "опис природи", сформульовано його визначення. Висвітлено етапи зміни предметно-понятійної основи ключових слів, синтаксичної структури та концептуалізації. Зауважено, що активність ключових лексем сприяє розширенню суб'єктивно-модального й емоційного простору концептосфери пейзажів. Показано, що збільшення кількості художніх засобів сприяє набуттю лексемами додаткових смислів, збагачує стилістичний потенціал описового дискурсу, що здійснюється з метою зображення внутрішнього світу персонажів з залученням явищ і об'єктів наколишньої природи. Класифіковано основні різновиди англомовного дискурсу ОП залежно від змісту, елементів умотивованості й функцій. Сконструйовано фрейми: концептуальних залежностей, семантико-синтаксичний і процедурні (алгоритм, інформаційно-семантична мережа), які не лише узагальнюють мовленнєву ситуацію, а й визначають напрям подальших досліджень.

  Скачати повний текст